материнська плата
Д/З . Підручник§ 2.1 ст. 21-27
Усі операції в комп'ютері пов'язані з реалізацією
інформаційних процесів можливі тільки під керуванням відповідних програм.
Архітектура комп'ютера - це модель, що описує
взаємодію пристроїв та програм для забезпечення інформаційних процесів у
комп'ютері.
Ви вже знаєте, що опрацювання даних у комп'ютері
виконується процесором. Він є пристроєм, що забезпечує виконання комп'ютерних
програм. У процесорів, як у будь-якого виконавця алгоритмів, є свій набір
команд.
Під час роботи процесор досить сильно нагрівається,
тому на нього встановлюють систему охолодження — вентилятор, який називають
кулером.
Процесор комп'ютера є його основною складовою.
Він містить:
•
арифметико-логічного
пристрою для виконання арифметичних і логічних операцій із даними;
•
пристрою
управління для забезпечення функціонування всіх складових комп’ютера;
•
регістрів
власної пам’яті.
Тип
•
відповідно до фірми-виробника
розрізняють процесори Intel (Pentium, Celeron, Core 2 Duo тощо), AMD (AMD64,
Duron, Athlon тощо) та інші;
Тактова частота
•
визначає кількість виконуваних
елементарних операцій за одну секунду, тобто швидкодію процесора; тактова
частота вимірюється в гігагерцах (ГГц);
Розрядність
•
максимальна довжина двійкового коду,
який може опрацьовуватись або передаватися процесором; чим вищою є розрядність,
тим потужніший процесор;
Кеш-пам’ять
•
це внутрішня пам’ять процесора, яка дає
можливість зберігати проміжні дані.
Материнська або головна плата (англ. motherboard
або mainboard) - основна складова сучасних персональних комп'ютерів, яка
забезпечує передачу даних між пристроями комп'ютера.
Оперативна
пам'ять є основною в комп'ютері, у ній розміщуються
програми і дані, які в подальшому опрацьовуються процесором. Він може
отримувати дані й команди тільки з оперативної пам'яті. У неї ж записуються і
результати опрацювання даних.
Для того щоб дані були опрацьовані процесором, вони
попередньо повинні бути передані («завантажені») з пристроїв уведення даних або
запам'ятовуючих пристроїв до оперативної пам'яті.
Для забезпечення початку
роботи комп'ютера основні (базові) програми зберігаються в постійній пам'яті.
Після ввімкнення комп'ютера дані з постійної пам'яті копіюються
(«завантажуються») в оперативну пам'ять, і запускаються програми підготовки
комп'ютера до роботи.
Постійна пам'ять виготовляється у вигляді однієї
або двох мікросхем, що вставляються у спеціальні гнізда - «сокети» або
впаюються на материнській платі.
Як уже зазначалося, до складу сучасних процесорів
включають кеш-пам'ять. Вона призначена для прискорення обміну даними між
основним масивом оперативної пам'яті і процесором. Розрізняють кеш-пам'ять
таких рівні рівнів:
Першого - в
більшості процесорів - 128 Кбайт
Другого - для настільних ПК становить 1-8 Мбайт
Третього -2-20 Мбайт
Збільшення ємності кеш-пам'яті зазвичай збільшує
швидкодію процесора.
Якщо пристрої внутрішньої пам'яті розміщені на
материнській платі, то пристрої зовнішньої пам'яті приєднуються до неї з
використанням різних з'єднань. Пристрої зовнішньої пам'яті, на відміну від
пристроїв внутрішньої пам'яті (за винятком постійної пам'яті), призначені для
довготривалого зберігання даних. Після вимкнення живлення дані з носіїв
зовнішньої пам'яті не зникають.
Носієм
даних у накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД) є один або кілька
металевих дисків, покритих шаром магнітної речовини. Запис даних виконується
шляхом намагнічування ділянок поверхні диска з використанням електромагнітної
головки, яка виконує і зчитування даних.
Пристрої для роботи з оптичними дисками
використовують промінь лазера для зчитування (запису) даних з оптичних дисків різних
типів, які відрізняються ємністю та можливістю виконувати запис і перезапис
даних.
Пристрої флеш-пам'яті останнім часом набули
широкого розповсюдження і використовуються не тільки як пристрої для
перенесення даних між комп'ютерами, але і як основний пристрій зовнішньої
пам'яті в переносних комп'ютерах - нетбуках, планшетних комп'ютерах, не кажучи
вже про мобільні пристрої, а також фото- і відеокамери. Флеш-пам'ять значно
зменшила використання оптичних дисків.
Зі збільшенням ємності пристроїв флеш-пам'яті вони
почали активно використовуватися і як замінники накопичувачів на жорстких
магнітних дисках. Такі пристрої отримали назву твердотілих накопичувачів або SSD-дисків.
Немає коментарів:
Дописати коментар